Після Полтавської битви 22 грудня 1708 року іменним указом російського імператора Петра I Любеч був подарований чернігівському полковнику Павлу Полуботку, майбутньому наказному гетьману, який згодом очолив боротьбу за ліквідацію Малоросійської колегії та відновлення гетьманського правління в Україні, був ув’язнений і помер у казематі Петропавлівської фортеці.







З тих часів у Любечі збереглась єдина споруда - кам’яниця Полуботка.


     Вона була споруджена між 1644 та 1709 роками на замовлення гетьмана І.Мазепи у межах любецької фортеці і мала господарче призначення.

 

 


    Після смерті Павла Полуботка Любечем володіли його син Яків Павлович, бунчуковий товариш, онук Семен Якович та правнучка Софія Семенівна Полуботок, яка вийшла заміж за останнього чернігівського полковника, а згодом - генерал-майора Петра Степановича Милорадовича

 

Ближню печеру Антонія та кам’яницю Полуботка з’єднувала пішохідна доріжка з Дніпровською панорамою. При проведенні будівельних робіт була виявлена кладка. Археологи, що проводили в той період якісь свої роботи, оцінили період побудови не пізніше 17 ст.     На фото фрагмент доріжки того періоду...

---

    Про пошуки скарбу Павла Полуботка можна довідатись   ТУТ