Українська електронна пошта Соціальна мережа "YouTube" Соціальна мережа "В Контакті" Соціальна мережа ФБ (facebook)  Соціальна мережа "Твіттер"  Соціальна мережа "Однокласники"  Соціальна мережа "Живий журнал"  Соціальна мережа "instagram" Сервіс онлайн щоденників: "Blogger"
Середа, 22.09.2021, 20:23
Вітаю Вас, Гість!

Історичний портал м.Любеч Исторический портал г.Любеч
Історико-археологічний комплекс "Древній Любеч" Историко-археологический комплекс "Древний Любеч"
Любеч історичний Любеч исторический
Любеч православний Любеч православный
Любеч сьогодні Любеч сегодня

Древній Любеч запрошує | Любеч княжої доби | Реєстрація | Вхід


Давній Любеч. (Любеч княжої доби)

Любеч досі – одне з найзагадковіших міст Давньої Русі, історія якого ще рясніє “білими” плямами.
Серед них дискусійним питанням є час виникнення поселення на місті Любеча та його перша згадка в "Повісті временних літ" на 25 років раніше, ніж Чернігова.
Любеч має унікальне географічне розташування.
Це було місто Чернігово-Сіверської землі на торговельно-транспортному шляху “з Варяг у Греки”, що проходив Дніпром.
Любеч був малою батьківщиною таких видатних особистостей, як святий Антоній Печерський. За однією з версій, звідси походили мати князя Володимира Святого Малуша та її брат, “уй” Володимира, Добриня Нікітич.
Це також була одна з резиденцій чернігівських князів.
Уже за новіших часів Любечем володів чернігівський полковник, а згодом наказний гетьман Павло Полуботок.
У ХІХ ст. там розташовувався маєток графа Григорія Олександровича Милорадовича.
Багате місто і на давні церкви.
Зокрема, ще Г. Милорадович наприкінці ХІХ ст. нарахував 7 храмів у містечку, з яких зберігся лише Спасо-Преображенський, родинна усипальниця Милорадовичів
Не обходили місто увагою як давньоруські літописці, книжники, так і професійні дослідники – історики й археологи.
Втім, найголовніше – це перше черніговосіверське місто, яке відзначив літопис.
Вперше Любеч згаданий у "Повісті временних літ" під 882 р. як один з головних форпостів, що захопив і підкорив своїй владі (“посади муж свои”) князь Олег на шляху просування з Ладоги на Київ
. Оминути Любеч, рухаючись із Ладоги (Новгорода, про який говорять літописи, тоді ще не існувало) Дніпром до Києва, він ніяк не міг, тому в літописі і згадана ця подія.
Можливо, вже після підкорення Любеча Олег запровадив у місті інститут посадника, тому Володимир Коваленко та Андрій Казаков вважають, що батько Добрині Нікітича та Малуші Малко (Любечанин) був посадником у Любечі.
В Х ст. формуються укріплення Окольного граду.
Любеч мав укріплену площу 10 га, саме тому дослідники й зараховують його до категорії міст.
Ця перша згадка Любеча на сторінках літопису опосередковано вказує, що він, можливо, був стратегічно важливим пунктом і мав оборонне значення, адже недарма Борис Рибаков назвав його “північними воротами Руської землі”, тому що він охороняв Київ з півночі
. Археологічні знахідки з посаду Любеча, датовані ІХ–Х ст., показують, що в цей час поселення сіверян (маркується знахідками роменської археологічної культури) тут уже існувало.
. До того ж, у трактаті “Про управління імперією” Костянтин Багрянородний у Х ст. докладно описував полюддя – масштабний захід зі збору данини.
Він перерахував шість міст на Дніпрі, серед яких був і Любеч“Теліуц” між Новгородом та Києвом, повз які пролягав шлях збирачів полюддя.
Оскільки Любеч згаданий у списку міст, звідки до Києва йшли човни “моноксили” – однодеревки, дослідники роблять висновок, що вже в Х ст. це були потужні торгово-економічні та політичні центри Русі, де перебували великокнязівські дружини на чолі з посадниками.
. Любеч, природно, мав свій зиск від міжнародної торгівлі, що здійснювалася по цьому шляху, тому київський князь мусив контролювати перерозподіл прибутків і надходжень від неї.
Отже, згадка Любеча в "Повісті минулих літ" вже у ІХ ст. не видається такою дивною.
Уважний аналіз текстів літописних повідомлень за 80-ті роки ІХ ст. дає можливість припустити, що звістки під 882 та 884 р. (що Олег наклав данину на сіверян ) належать до одного року.
Якщо Олег спустився Дніпром, захопив Любеч і посадив там свого намісника, отже, була необхідність вже тоді, одразу ж, збирати там данину з підлеглих племен, у зв’язку з чим чинити суд, керувати адміністрацією.
Друга згадка про Любеч – у договорі Олега з Візантією 907 р. на шостому місці у списку руських міст після Києва, Чернігова, Переяслава, Полоцька і Ростова, яким Константинополь зобов’язувався сплачувати “уклади”.
Це визначає високу позицію у рейтингу давньоруських міст Х ст.
Федір Гіляров підкреслив, що в зазначених у договорі містах сиділи намісники князя Олега.
У деяких джерелах Любеч названий на п’ятій позиції, проте в них зі списку перед Любечем випадав Переяслав.
У будь-якому разі Любеч називається після Чернігова як другий після столиці центр майбутнього Чернігівського князівства.

Історичний портал м.Любеч Исторический портал г.Любеч
Історико-археологічний комплекс "Древній Любеч" Историко-археологический комплекс "Древний Любеч"
Любеч історичний Любеч исторический
Любеч православний Любеч православный
Любеч сьогодні Любеч сегодня
Хостинг від uCoz Copyright MyCorp © Ковшун М.І. 2021    УВАГА! При використанні матеріалів, посилання на сайт, ОБОВ’ЯЗКОВЕ!!!



Українська електронна пошта Соціальна мережа "YouTube" Соціальна мережа ФБ (facebook)  Соціальна мережа "Твіттер"  Соціальна мережа "LiveJournal". "Живий журнал"  Соціальна мережа "instagram" Сервіс онлайн щоденників: "Blogger"