За версією російського історика Д. Прозоровського, підтриманого академіком
О. Шахматовим, це була одна людина.
Древлянський князь Мал був, за припущенням одних дослідників, князем удільним, і володів тільки містом Іскоростенем (сучасне місто Коростень Житомирської області).
Інші вважають його князем усієї древлянської землі, вождем союзу древлянських племен, тобто можливим суперником київським князям.
Зараз доведено, що місто Малин Житомирської області було спадкоємним володінням князя Мала.
Древляни підкорились Олегові і платили данину, але після смерті Олега, Ігор, син Рюрика, 944 року пішов на полюддя на землю древлян збирати данину.
Зібравши її, він розділив свою дружину надвоє. Більшу частину з даниною відправив до Києва, а сам з меншою знову повернувся до древлян, вимагаючи ще данини, на яку вже не мав права.
Біля Іскоростеня напали древляни на малу дружину Ігоря і всіх убили, а князя взяли в полон.
Згодом рада древлянських вождів на чолі з князем Малом ухвалила скарати Ігоря на смерть, прив’язавши за ноги до двох зігнутих молодих дерев.
Згідно з літописом древляни відрядили послів до вдови Ігоря, Ольги, з вимогою, аби вона вийшла заміж за Мала.
Коли б це сталося, хто зна, якою була б історія нашого народу. Але сталося інакше.
Є кілька версій про те, як Ольга помстилася за смерть чоловіка .
"Повість минулих літ" оповідає, що мали місце всі випадки, але як воно було насправді - невідомо.
Після вбивства послів навесні 945 року обложила Ольга Іскоростень і звеліла від кожного двору дати по три голуби і три горобці. Коли ж древляни віддали таку данину, звеліла прив’язати до кожного запалений трут і відпустити. Птахи полетіли до своїх гнізд, і місто Іскоростель згоріло дощенту.
Декого було взято у полон. Серед них був і князь Мал.
Ольга не наважилась убити Мала, бо після війни з Києвом він мав велику популярність у народі та авторитет у заможніх верств древлян.
Дітей Мала, сина Добриню та дочку Малушу, які, ймовірно, народилися вже в Любечі, Ольга тримала у Києві при своєму дворі на правах почесних бранців.
З історії відомо, що від кохання сина Ольги Святослава та Малуші народився майбутній київський князь Володимир I Великий.
Добриня ж, ставши боярином князя Святослава, а потім радником Володимира, новгородським посадником, немало користі приніс рідній землі.
У народній творчості він виведений серед билинних богатирів під ім’ям Добрині Нікітича.