---

На      Замковій горі археологи знаходили сліди поселень ще ранньої залізної доби.
    Однак  сам Любецький замок було споруджено у XI ст. на місці більш давнього укріплення-дитинця.
    На підставі аналізу археологічних даних та письмових джерел академік Б.Рибаков  довів, що Любецький замок спорудив київський князь Володимир II Мономах, який тоді княжив у  Чернігові.
    З того часу Любецький замок стає однією з головних резиденцій чернігівських князів.

    Якою ж була ця споруда?

    Замкова гора стоїть у центрі Любеча,  дещо осібно від решти.
     

Сам замок оточували міцні вали. Ті вали було споруджено з дубових зрубів-городень  висотою не менше 2 метрів, заповнених з середини глиною.
    На гребені валів стояли потужні дубові стіни-заборола, а у найвразливіших місцях  височіли чотирикутні бойові вежі.
    З середини до стін замку прилягали житлові та господарчі зруби-кліті. Ті дахи служили бойовими майданчиками для воїнів у разі потреби обороняти замок.
    З півдня, південного заходу та південного сходу замок півмісяцем охоплював 12-метровий земляний вал з широким сухим ровом перед ним. Всередині цієї території  розміщувався торгово-ремісничий посад.
Щоб потрапити до замку, треба було минути підйомний міст через рів, ворота в земляному валу, проїхати через посад та здолати круту вузьку дорогу. Тільки тоді можна було потрапити до головної брами фортеці, яка розташовувалась у великій подвійній  вежі та мала вигляд досить глибокого тунелю.
    В ньому було поставлено три заслони, які утруднювали шлях ворогу під час штурму.
        За брамою містилося невелике огороджене подвір’я, де постійно перебувала озброєна варта.
    Відпочивали вартові тут же, у невеликих приміщеннях.
    З подвір’я спеціальний хід вів на стіни замку.
    Зліва від подвір’я розмістились господарчі служби.

    Запасами продовольства, зброї та спорядження, що зберігались у Любецькому замку, можна було протягом року забезпечити гарнізон чисельністю до 250 чоловік, і він міг витримати тривалу облогу.
    У центрі подвір’я стояла найвища споруда замку - велика чотирикутна вежа-донжон, не зв’язана зі стінами.
    Господарем вежі був головний управитель замку та князівського господарства.
    Головною спорудою Любецького замку був триповерховий князівський палац з трьома високими теремами.
    Поруч з палацем, майже у центрі замку, стояла дерев’яна церква. З неї за межі замку вів ще один підземний хід.
    У східній частині замку розташовувався цвинтар.
    Дослідження давньогоЛюбеча почали ще у XIX ст. з розкопок курганів біля Любецького замку.


У1957-1960 рр. Чернігівська експедиція Інституту археології АН СРСР на чолі з академіком  Б.Рибаковим повністю дослідили Любецький замок.
За результатами цих розкопок зроблено реконструкцію замку та його детальний опис.

Це була перша повна реконструкція ранньофеодального замку Київської Русі.