Тут може бути Ваша реклама

Тут може бути Ваша реклама

Тут може бути Ваша реклама

Тут може бути Ваша реклама

Тут може бути Ваша реклама

Любеч історичний Любеч исторический
Історичний портал м.Любеч Исторический портал г.Любеч
Історико-археологічний комплекс
Любеч історичний Любеч исторический
Любеч православний Любеч православный
Любеч сьогодні Любеч сегодня


Любеч у XX ст.



    Любеч на початку ХХ століття.Початок XX ст. для Любеча, населення якого 1905 р. складало близько 3700 чоловік був бурхливий.
    У міжреволюційний період Любеч продовжував будуватися.
      Григорій Милорадович.Місцевий поміщик, колежський радникграфГригорій Милорадович разом з істориком Є. Романовим у 1900 -1905 рр. здійснили перші археологічні дослідження Любецького замку.
     До того часу тільки В. Антонович та М. Бранденбург розкопали деякі любецькі кургани.
    Взагалі Г.  Милорадович багато часу приділяв дослідженням історії давнього Любеча.
    У своєму маєтку він зібрав багату бібліотеку, цінний архів історичних документів з історії Любеча та всієї Чернігівщини, велику колекцію старовинних художніх виробів, в тому числі з любецьких розкопок.     

 Залишки маєтку Милорадовичів.



Нажаль, у березні 1917 р. економію Милорадовичів було розгромлено і пограбовано, а колекції з маєтку безслідно зникли у вирі громадянської війни.
    27 листопада 1917 р. під керівництвом В. Довженка у Любечі була створена волосна рада робітничих та селянських депутатів.
     У березні місто окупували німецькі війська, а після краху кайзерівського Німеччини влада у місті перейшла до Директорії.
    17 січня 1919 р. більшовики знову зайняли Любеч.
    У травні 1920 р. до Любеча з заходу підійшли польські війська.
    Протягом кількох днів місто піддавалось артилерійському обстрілові, а 18 травня поляки переправилися через Дніпро, зайняли і пограбували Любеч
    22 травня поляки відступили, і в місті знову було поновлено радянську владу.
    Після закінчення громадянської війни місто поступово відбудовувалось.
    Та не все було так добре.
    Ще у 1920 -1921 рр. продовольчі загони під керівництвом І. Роганова проводили рейди навколо Любеча, забираючи хліб у селян.
     1932 -1933 року внаслідок політики сталінського режиму, направленої на знищення українського селянства, у місті, як і по всій Україні, лютував голод, через який загинув кожен п’ятий житель.
    1 вересня жахливого 1941 р. місто було окуповане німецькими фашистами, але любечани зустріли війну мужньо.
      Бюст командира партизанського з’єднання М.М.Попудренко.До серпня 1943 р. партизанське з’єднання М. Попудренка звільнило від окупантів більшість сіл навколо Любеча, а 2-3 вересня у місто вступили частини військ 61 армії Центрального фронту.
      Бої за Любеч тривали два дні.
    За цей час місто неодноразово піддавалося бомбардуванню як з боку німецької, так і радянської авіації.
     4 вересня 12 гвардійська стрілецька дивізія форсувала Дніпро напроти Любеча.
    Під час звільнення Любеча загинуло 262 воїни.
    На фронті з німецькими фашистами билися 733 жителі Любеча, з них 388 з війни не повернулися.
     Їх імена викарбовано на пам’ятнику, встановленому 1968 р. на колишньому любецькому базарному майдані.
    221 любечанин був нагороджений бойовими орденами та медалями.
    Після закінчення війни місто росло, в ньому споруджувалися нові підприємства ( наприклад, суднобудівний завод вЛюбечі був найстаріший в Україні).
    1986 р., після аварії на Чорнобильській АЕС, місто постраждало від радіоактивного забруднення.
    Багато хто з любечан брав участь у ліквідації наслідків аварії.
      З1976 р. Любеч включено до державних списків історичних міст, а 25 серпня 1982 р. на Замковій горі був встановлений пам’ятний знак на честь 1100-річчя міста.
    Після здобуття Україною незалежності Любеч продовжує відновлюватися. 

Copyright MyCorp © Ковшун М.І. 2017